Щороку в Європейському регіоні ВООЗ проходить Європейський тиждень імунізації (ЄТІ) з метою інформування суспільства про ту важливу роль, яку імунізація відіграє у профілактиці хвороб та захисту життя. З 26 квітня по 30 квітня 2025 року в Україні відзначається Європейський тиждень імунізації під національним гаслом: «Вакцинація рятує життя. Подбайте про себе та рідних — зробіть щеплення».

Цей тиждень покликаний нагадати суспільству про важливу роль імунізації у збереженні здоров’я та профілактиці інфекційних захворювань. Особливо в умовах воєнного стану вакцинація залишається одним із найефективніших методів захисту від небезпечних хвороб та їхніх ускладнень. 

Здоров’я громадян — ключовий пріоритет для держави, а дотримання Національного календаря профілактичних щеплень є важливою умовою безпеки як окремої особи, так і суспільства в цілому. Масове та регулярне проведення щеплень — це дієвий інструмент контролю над інфекціями, яким можна запобігти вакцинацією, як на національному, так і на глобальному рівні.

Імунізація є показовим прикладом успішної діяльності в галузі глобальної охорони здоров’я, що дозволяє щорічно рятувати мільйони людських життів. В даний час використовуються вакцини для профілактики більш ніж 20 небезпечних для життя хвороб, внаслідок чого імунізація дозволяє щорічно запобігати 3,5 мільйонам випадків смерті від таких хвороб, як дифтерія, правець, кашлюк, грип та кір. Разом з тим, незважаючи на величезний прогрес, охоплення вакцинацією у світі останніми роками залишається на одному рівні, а в 2020 р. навіть знизилося вперше за десятиліття. 

Для забезпечення епідемічного благополуччя рівень охоплення населення плановою імунізацією в регіоні має становити не менше 90%, а серед дітей – понад 95%. Недостатній рівень вакцинації неминуче призводить до підвищення захворюваності в популяції на інфекційні хвороби, які небезпечні розвитком важких ускладнень та можуть призвести до інвалідності або смерті.

Нижче приведені захворювання, від яких існують ефективні та безпечні вакцини, але, за відсутності імунітету можуть викликати наступні ускладнення:

 – Поліомієліт загрожує стійким довічним паралічем деяких груп м’язів. У важких випадках параліч поширюється на дихальну мускулатуру, що призводить до смерті хворого.

  – Наслідком кору може бути ураження центральної нервової системи (коровий енцефаліт), дихальної системи (ларингіт, круп (стеноз гортані), трахеобронхіт, первинна корова пневмонія, вторинна бактеріальна пневмонія).

 – При дифтерії, крім важкої інтоксикації, можливий розвиток крупа – перекриття дихальних шляхів дифтерійною плівкою і набряком, особливо у дітей. Дифтерія небезпечна розвитком тяжких ускладнень, таких як: міокардит (ураження м’язової оболонки серця), який нерідко спричиняє смерть хворих тяжкою формою дифтерії; ураження нервової системи проявляється центральними і периферичними паралічами. 

 – При епідемічному паротиті запальний процес, крім слинних залоз, може поширюватися і на інші залози: підшлункову, передміхурову, жіночі статеві, слізні, щитовидну. Крім того, можуть виникнути ускладнення з боку центральної нервової системи – серозний менінгіт, менінгоенцефаліт.

 – Гепатит В при відсутності імунізації може призвести до цирозу і раку печінки.  Імовірність того, що вірусна інфекція гепатиту В стане хронічною, залежить від віку, в якому людина її набуває. Так, хронічні інфекції у дітей першого року життя розвиваються в 80-90%, у дітей до 6 років – в 30-50%, у дорослих в 10% випадків. Серед дорослих, інфікованих в дитинстві, 15-25% вмирають від пов’язаних з гепатитом В раку або цирозу печінки.

 – Інфікування краснухою під час вагітності небезпечно вродженими органічними ураженнями плода.

 – Відсутність щеплення від правця може привести до смерті навіть при незначній травмі.

 – У нещеплених проти туберкульозної інфекції в десятки разів підвищується ризик захворювання на туберкульоз у важкій формі з численними ускладненнями, що приводить до інвалідності. 

До Календаря профілактичних щеплень України внесено 10 обов’язкових щеплень: проти дифтерії, кашлюку, правця, туберкульозу, гепатиту В, гемофільної інфекції, кору, краснухи, епідпаротиту, поліомієліту. Крім обов’язкових, батьки можуть щепити дитину від вітряної віспи, гепатиту А, грипу, менінгококової, ротавірусної, пневмококової інфекції, вірусу папіломи людини. Для проведення щеплень, які не є обов’язковими, придбання вакцин проводиться за рахунок батьківських коштів, а обов’язкові щеплення проводяться безкоштовно в будь–якому лікувально-профілактичному закладі м. Харкова.

Так, за 1 квартал 2025 року в КНП ХМР було  вакциновано :

 – проти туберкульозу: БЦЖ – 790 дітей (22,4% від запланованого на 2025 рік обсягу);

 – проти поліомієліту:  – 5488 дітей (25,0%);

 – проти кашлюку – 2136 (22,5%);

  -дифтерії, правця – 5347 (22,9%);

 – проти гепатиту В – 2117 (22,6%);

 – проти гемофільної інфекції – 1852 дітей (23,2%);

 – проти кору, паротиту, краснухи:  – 1994 дітей (20,9%).

Вакцинація, будучи одним з найефективніших з економічної точки зору втручань в сфері охорони здоров’я, є ключовим компонентом первинної медико-санітарної допомоги. Вакцини залишатимуться життєво важливим інструментом у боротьбі як з давно «керованими» інфекціями, так і з інфекціями, що становитимуть небезпеку на певний проміжок часу.

У країнах ЄС зафіксовані спалахи ящуру та блутангу. Як наслідок це високі ризики занесення хвороб на територію України.

17 квітня 2025 р. проводиться Всесвітній день боротьби гемофілією. Ця глобальна подія присвячена підвищенню обізнаності про гемофілію та інші розлади згортання крові, підтримці окремих осіб і сімей, які постраждали від цих захворювань, і пропаганді покращення доступу до медичної допомоги.

Всесвітня федерація гемофілії (WFH) обрала цьогорічну тему «Жінки та дівчата теж можуть хворіти на гемофілію та бути схильні до кровотечі». Це потужне повідомлення висвітлює критичну проблему в нашій спільноті.

Сьогодні жінки та дівчата з розладами згортання крові (РЗК) все ще недостатньо діагностуються та отримують недостатнє обслуговування. Глобальна спільнота хворих на розлади згортання крові має владу — і відповідальність — змінити це. Завдяки розпізнаванню, діагностиці, лікуванню та догляду якість життя жінок і дівчаток покращиться, а спільнота хворих на порушення згортання крові зміцниться.

Гемофілія – генетичне захворювання, що пов’язане з кількісною та якісною недостатністю якогось одного з факторів згортання крові. Класична гемофілія А (до 85%) обумовлена дефіцитом антигемофільного глобуліну – VII фактора. Гемофілія В (хвороба Крістмаса) пов’язана з дефіцитом плазмового тромбопластинового компонента або фактора Крістмаса – IX фактора, на її частку припадає до 13% випадків. 

Хвороба успадковується за рецесивним, зчепленим з Х-хромосомою типом, тобто носіями гена є жінки, а хвороба проявляється в осіб чоловічої статі, оскільки вони мають одну Х-хромосому. Гемофілія у дівчинки може проявитися клінічно у тому випадку, якщо вона народилася від хворого на гемофілію батька і матері – носія гена гемофілії. 

До хвороб з порушеннями згортання крові відноситься хвороба Віллебранда — спадкове захворювання крові, що характеризується виникненням епізодичних спонтанних кровотеч внаслідок недостатньої кількості фактора Віллебранда, який відповідає за адгезію тромбоцитів та захищає VIII фактор від протеолізу. 

Станом на 01.04.2025 р. в м. Харкові на диспансерному обліку перебуває 14 дітей хворих на гемофілію (в 2024 р.- 14), з них з гемофілією А – 10 дітей (у 2024 р. – 10 дітей), з гемофілією В – 1 (у 2024 р.– 1 дитина), з хворобою Віллебранда – 3 дитини (у 2024 р.- 3).

Симптоми гемофілії можуть проявлятися з моменту народження дитини, а саме  кефалогематоми, кровотечі з пупкової ранки, крововиливи під шкіру. З віком локалізація кровотеч змінюється. Якщо на першому році життя у дітей спостерігаються кровотечі із слизових оболонок носа та ротової порожнини внаслідок прорізування молочних зубів, прикусу язика, поранення щік, то у віці, коли дитина починає ходити спостерігаються  крововиливи в суглоби і м’які тканини. 

Крововиливи в суглоби (гемартрози) це типовий та найбільш частий (приблизно 70%-80%) прояв гемофілії. Частота гемартрозу зростає з дорослішанням дитини, коли підвищується її рухова активність та збільшуються навантаження на суглоби. Найчастіше страждають колінні (44%), ліктьові (25%) та гомілковостопні суглоби (15%). 

Якщо не проводити своєчасне та ефективне лікування таких кровотеч, вони призводять до прогресуючих змін в суглобах (артропатії), м’язовій атрофії, що зрештою призводить до інвалідності, оскільки цей тип артриту незворотний та відновлення нормальної функції або полегшення больового синдрому можна досягти тільки хірургічним втручанням.

У дітей віком 7-9 років разом з гемартрозами нерідко спостерігаються кровотечі з ясен при зміні зубів, гематурія (кров в сечі) та крововиливи у внутрішні органи. Крововилив в життєво важливі органи може привести до смерті хворого.

Діагностика гемофілії ґрунтується на проведенні лабораторних досліджень на згортання крові — коагулограма та визначення кількості факторів згортання крові.

На тяжкість перебігу захворювання впливає ступінь браку факторів згортання крові. Для гемофілії виділяють три ступені тяжкості:

– легку — концентрація фактора становить 5% і вище, виявляється зазвичай в шкільному віці, кровотечі рідкісні, малоінтенсивні, виникають при травмах, в ході операції, при екстирпації зуба;

– середньотяжку — рівень факторів коливається від 1 до 5% від норми, зазвичай симптоми гемофілії виявляються в дошкільні роки, характерні помірно виражені геморагічні прояви (крововиливи в суглобові сумки, м’язи);

– важку — рівень дефіциту факторів нижче за 1%, симптоми захворювання спостерігаються з періоду новонародженості, гематоми виникають без зв’язку з травмуванням.

Основний метод лікування – замісна терапія, з цією метою використовують концентрати VIII і IX факторів згортання крові. Пацієнти отримують дану терапію в профілактичному режимі або «на вимогу». Профілактичне лікування дозволяє підтримувати дефіцитний фактор в крові на рівні 1-2%, що знижує ризик кровотечі та попереджає ураження суглобів.

Кваліфікована медична допомога дорослому населенню з гемофілією в м. Харкові надається в КНП “Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25” Харківської міської ради за адресою: просп. Олександрівський, 122.  Лікарня має гематологічне відділення. Дитячому населенню таку допомогу надають в КНП “Міська клінічна дитяча лікарня № 16” Харківської міської ради (гематологічне відділення) за адресою: м. Харків, вул.  Луї Пастера, 2.

На початку цього року епізоотична ситуація щодо ящуру в Європі значно ускладнилась. Ящур був зареєстрований у Німеччині. У березні були зареєстровані спалахи ящуру в Угорщині та Словаччині. Сусідні країни, з якими ми маємо кордони.

Держпродспоживслужба на всіх рівнях терміново застосовує заходи, щоб не допустити занесення захворювання. Зокрема, впроваджено заборони на ввезення живих тварин, які сприйнятливі до вірусу, та продукції від них, крім того заборонено ввезення репродуктивного матеріалу. 

Останній випадок ящуру в Україні був зареєстрований у 1988 році, а з 1992  року Україна має офіційний статус Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (заснованої як МЕБ) як країни вільної від вакцинації.  

Ящур – це висококонтагіозне вірусне захворювання, яке вражає худобу і має значні економічні наслідки. До вірусу ящуру сприйнятливі велика рогата худоба, свині, вівці, кози, верблюди, буйволи, яки, олені, косулі, джейрани, сайгаки, тури, лосі, кабани, антилопи, слони, ведмеді, зебри та інші парнокопиті. На ящур може хворіти й людина. Люди заражаються при споживанні незнезараженого молока від хворих тварин. 

Хвороба проявляється лихоманкою, везикулярним враженням ротової порожнини, вінчика, у корів – вим’я, а в молодих тварин враженням міокарда та скелетних м’язів. 

Наразі – кожен повинен посилити увагу. 

Особливо зараз у весняний період, оскільки сприятливими умовами для збереження та поширення вірусу в навколишньому середовищі є низька температура та підвищена вологість. 

Передача та поширення 

Вірус ящуру міститься в усіх виділеннях і секретах інфікованих тварин. Зокрема, ці тварини видихають велику кількість аерозольного вірусу, який може інфікувати інших тварин. Вірус може бути присутнім у молоці та спермі за 4 дні до появи клінічних ознак хвороби.  

Тяжкість спалаху ящуру пов’язана з легкістю, з якою вірус може поширюватися будь-яким або всіма перерахованими нижче шляхами: 

• інфіковані тварини;  
• заражені загони/будівлі або заражені транспортні засоби для перевезення тварин; 
• заражені матеріали, такі як сіно, корм, вода, молоко або біологічні рідини;
• забруднений одяг, взуття або обладнання;  
• інфіковане вірусом м’ясо або інші продукти тваринного походження; 
• інфіковані аерозолі (поширення вірусу через повітряні потоки).  

Переносниками ящуру можуть бути й несприйнятливі до хвороби тварини –  собаки, коти, коні, а інколи кури, качки, гуси, синантропна птиця тощо.

Тварини, які одужали від інфекції, можуть бути носіями вірусу і спричиняти нові спалахи хвороби.  

Усі суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з утриманням і обігом тварин, повинні забезпечувати дотримання: 

1) охоронно-обмежувальних заходів при перевезеннях (переміщеннях) тварин, продукції тваринного та рослинного походження, а також контролю за формуванням ферм, стад, отар тощо; 

2) обов’язкового профілактичного карантинування тварин, які надходять у господарство; 

3) контролю за станом здоров’я тварин на всіх етапах їх утримання, у тому числі при карантинуванні тварин, які надходять у господарство; 

4) регулярного очищення й дезінфекції приміщень, інвентарю, територій;

5) забезпечення обслуговуючого персоналу спецодягом, взуттям і предметами особистої гігієни; 

6) обмеження доступу на тваринницькі ферми сторонніх осіб, обов’язкової наявності санпропускників, дезбар’єрів, огородження. 

Наслідки захворювання: 

• економічні збитки в галузі тваринництва на внутрішньому ринку України;
• зменшення експортних можливостей для такої продукції: молоко та молочні продукти, м’ясо сприйнятливих тварин.

7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров’я, щоб підкреслити важливість здоров’я кожної людини i людства в цілому.

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я «Здоров’я» – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби. Згідно з даними науковців, наше здоров’я залежить на 50% від способу життя людини, по 20% – від спадковості та екології i на 10% – від рівня медицини.

Здоровий спосіб життя – є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження i зміцнення здоров’я, забезпечує високу працездатність та добре самопочуття людини. Важливо своєчасно реагувати на сигнал організму, якщо щось не так. А ще краще – займатися профілактикою захворювань:

• Регулярно проходити скринінги та обстеження для жінок та чоловіків різних вікових категорій: https://zakon.rada.яov.ua/1aws/show/z0348-18#n19

 Не варто відвідувати лікаря лише тоді, коли симптоми стають явними i захворювання приносить дискомфорт та біль. Своєчасно виявлене захворювання гарантує ycпix в лікуванні.

• Правильно харчуватись – це збалансоване споживання білків, вуглеводів, жирів, вітамінів i мікроелементів з урахуванням добової фізіологічної потреби людини у харчових речовинах: https://phc.org.ua/news/kharchuvannva-y-imunna-sistema-scho-potribno-znati

• Здоровий сон не менше 7-9 годин.
• Регулярна фізична активність принаймні 30 хвилин на день. Обери інтенсивність своєї фізичної активності: https://nhc.orя.ua/news/obeй-intensivnist-svoei-fizichnoi-aktivnosti
• Обмежити вживання алкоголю та тютюну .Чому варто відмовитися від алкоголю та тютюну: https://phc.orя.ua/news/chomu-vano-vidmovitis-vid-alkoяolyu
• Причин багато, але рішення завжди залишається за вами. 
• Турбуйтеся про власне психічне здоров’я так само, як i про фізичне. Про те. як покращити своє психічне здоров’я: https://phc.org.ua/news/5-krokiv-do-pokraschennya-svogo-psikhichnogo-zdorovya

• Вакцинуйтеся – це простий та дієвий cпociб захисту від інфекційних захворювань: https://phc/org.ua/news/vse-scho-varto-znati-pro-vakcinaciyu

Вакцинацію в Україні проводять згідно з Національним календарем щеплень: https://phc.org.ua/news/nacionalniy-kalendar-scheplen-zruchne-nagaduvannya-koli-otrimati-vsi-obovyazkovi-vakcini

Не забувайте ставити своє здоров’я у пріоритет – ваш організм віддячить вам у майбутньому!

Призначення одноразової грошової допомоги у разі інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), а також допомоги членам сім’ї, батькам та утриманцям волонтера, загиблого (померлого) внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва),
отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та/або
іншої країни проти України, бойових дій та збройного конфлікту.

Детальніше в наступних файлах:

Призначення одноразової грошової допомоги у разі інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги  (Ідентифікатор послуги 01788)

Призначення одноразової грошової допомоги членам сім’ї, батькам та утриманцям волонтера,загиблого (померлого) внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги  (Ідентифікатор послуги 00105)

У звʼязку зі збройною агресією Російської Федерації в Україні постійно зростає кількість осіб з інвалідністю, насамперед осіб зі складними порушеннями функціонування (множинними ампутаціями кінцівок, спинальними травмами, черепно-мозковими травмами).

Для відновлення функціонування та ефективної реабілітації такі особи потребують допоміжних засобів реабілітації.

Держава безоплатно забезпечує таких осіб засобами реабілітації через Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.

Міністерство соціальної політики постійно вдосконалює державну програму забезпечення засобами реабілітації, щоб зробити процес забезпечення максимально простим і доступним для людини.

При цьому значна частина осіб, які мають право на забезпечення засобами реабілітації, не звертається за ними.

У 2024-му році на протезування держава спрямувала понад 5 мільярдів гривень.

Це дозволило майже 108 тисячам українцям отримати більш як 416 тисяч засобів реабілітації.

Зокрема, у Харківській області видали 29 846 засобів для 7 220 людей.

Мінсоцполітики пропонує вашій увазі добірку актуальних корисних матеріалів, що можуть стати в нагоді для комунікації. Це допоможе донести необхідну інформацію про державну програму протезування на регіональному рівні, а також сприяти належній підтримці на місцях.

Онлайн-платформа protez.msp.gov.ua

Державна програма безоплатного протезування. Ключові досягнення

Що потрібно знати про допоміжні засоби реабілітації (ДЗР)?

Уряд розширив можливості для військових отримати високофункціональні протези

Реформа єПотенціал: Мінсоцполітики спростило подання заяв для отримання засобів реабілітації 

Підтримка захисників: у Мінсоцполітики підвищили граничні ціни на високофункціональні протези 

Забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітаціями)

Як отримати засоби реабілітації безоплатно за державною програмою – алгоритм дій

Заява про забезпечення засобом реабілітації: що потрібно знати

Одна заява — декілька засобів реабілітації: як подати та на що звернути увагу 

Шлях до відновлення: протезування осіб з ампутацією (брошура) 

Реформа системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню як складова реформи охорони здоров’я в Україні доводить свою ефективність. В умовах повномасштабної війни та пов’язаних з нею постійних викликів регіональні фтизіопульмонологічні центри продовжують забезпечувати безперервність доступу людей, які хворіють на туберкульоз (ТБ), до якісних медичних послуг.

Впроваджені зміни — результат адаптації найкращого доказового світового досвіду та прагнення зробити медичну допомогу доступнішою й ефективнішою. Центр громадського здоров’я розповідає, які саме зміни відбулися впродовж 2024 року та як вони вплинули на медичну систему.

Удосконалення нормативно-правового підґрунтя для подолання ТБ в Україні: огляд важливих напрацювань

Зміна підходу від протидії до повного подолання ТБ

11 лютого 2024 року набув чинності  Закон України «Про подолання туберкульозу в Україні ». Він гарантує доступні та якісні послуги з діагностики, профілактики та лікування ТБ та їхню безоплатність.

Документ сприяє вдосконаленню діагностики туберкульозу. Забезпечується вона трирівневою мережею лабораторій на чолі з центральною, котра, серед іншого, здійснює контроль якості роботи лабораторій з мікробіологічної діагностики ТБ першого і другого рівнів.

Крім того, закон передбачає право на щорічну додаткову оплачувану відпустку для працівників регіональних фтизіопульмонологічних центрів.

У цілому ЗУ «Про подолання туберкульозу в Україні» утверджує багатогалузеву і багатосекторну співпрацю центральних міністерств і відомств з відповідними місцевими органами виконавчої влади не тільки медичної галузі, а й сфери соціального захисту, освіти та іншими. Ним посилюються людино-орієнтовані підходи та політики у виявленні та лікуванні захворювання шляхом подальшої розробки нормативно-правових актів.

Покращення харчування у стаціонарних закладах для людей із туберкульозом

У травні Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про затвердження норм харчування у регіональних фтизіопульмонологічних центрах, реабілітаційних, паліативних та хоспісних відділеннях, що надають медичні послуги в умовах стаціонару для людей, які хворіють на туберкульоз» від 17 травня 2024 р. №571 .

У таких закладах удосконалюють систему харчування відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я. Збалансування раціону зі вмістом усіх необхідних макро- та мікроелементів необхідне для покращення самопочуття, зміцнення імунної системи та пришвидшення одужання людей з ТБ.

План протидії туберкульозу у 2024-2026 роках

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 р.  №564-р  затверджено  Операційний план заходів з реалізації у 2024-2026 роках  Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року.

Він підтверджує вибраний напрям у подолання ТБ і, зокрема, націлений на:

• людино-орієнтоване лікування туберкульозу з акцентом на амбулаторні моделі та психосоціальний супровід;
• захист прав пацієнтів через подолання стигми та забезпечення рівних прав під час і після лікування;
• активний скринінг туберкульозу, зокрема серед груп ризику, із залученням громадських організацій.
• тестування на медикаментозну чутливість, молекулярно-генетичні методи, нові препарати та короткострокові схеми терапії тощо.

Розвиток системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2024-2026 роки

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2024 р. № 726-р схвалено  Стратегію розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2024–2026 роки  та план її реалізації.

Розпорядженням визначені такі стратегічні цілі:

• забезпечення багатогалузевого та багатосекторального підходу до подолання туберкульозу;
• покращення надання первинної медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз;
• залучення територіальних громад у здійсненні заходів з подолання туберкульозу;
• використання інноваційних підходів для швидкої діагностики та ефективного лікування туберкульозу;
• захист населення від зараження туберкульозом шляхом раннього виявлення та надання своєчасної медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз, діагностики та лікування ТБ-інфекції, реабілітації та надання паліативної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз;
• забезпечення здійснення надавачами медичної допомоги інфекційного контролю за туберкульозом.

Визначена регламентація роботи лабораторної мережі з діагностики ТБ

Упродовж 2024 року Міністерство охорони здоров’я України затвердило накази, що регламентують роботу лабораторної мережі з діагностики туберкульозу в системі протитуберкульозної медичної допомоги:

• «Деякі питання утворення трирівневої лабораторної мережі з діагностики туберкульозу у системі протитуберкульозної медичної допомоги населенню» від 12.03.2024  №422;
• «Про затвердження Положення про мікробіологічну лабораторію з діагностики туберкульозу третього рівня» від 04.07.2024  №1160;
• «Про затвердження Державних санітарних норм і правил “Влаштування мікробіологічних лабораторій з діагностики ТБ та забезпечення біологічної безпеки в їхній роботі”» від 12.09.2024 р.  №1585 .

Ці документи визначають головні завдання, функції та вимоги до вищезгаданих мікробіологічних лабораторій з діагностики ТБ трьох рівнів. Накази  дозволяють  вдосконалити організацію та забезпечення надання якісних послуг з діагностики туберкульозу.

Зміна підходу до амбулаторного лікування людей, які хворіють на ТБ, у закладах первинної медичної допомоги

Відповідний наказ «Про затвердження Порядку надання послуг з амбулаторного лікування людей, які хворіють на туберкульоз, у закладах первинної медичної допомоги»  №1923  Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко підписав 16 листопада 2024 року.

Цим документом визначається, що весь шлях лікування до одужання людини з ТБ супроводжуватиме спеціальна мультидисциплінарна команда, до якої входять сімейний лікар, фтизіатр, члени громади, інститути громадянського суспільства.

Такий підхід забезпечує надання комплексної та орієнтованої на потреби людини з ТБ медичної допомоги, що охоплює координацію дій між різними закладами охорони здоров’я, і має такі переваги:

• покращення доступу до якісних медичних послуг у громадах;
• забезпечення безперервності лікування;
• підвищення економічної ефективності;
• поліпшення рівня задоволеності пацієнтів і лікарів.

Удосконалення протитуберкульозної медичної допомоги продовжується

Навіть в умовах війни протитуберкульозна система продовжує вдосконалюватися. Сьогодні в кожній області України функціонують фтизіопульмонологічні центри, які координують надання спеціалізованої допомоги з профілактики, діагностики та лікування туберкульозу. Це сучасні надкластерні заклади охорони здоров’я, які постійно розвиваються і зміцнюються шляхом об’єднання з іншими закладами інфекційного спрямування. Вони мають високотехнологічне обладнання з елементами штучного інтелекту та надають якісні інтегровані послуги, впроваджуючи сучасні методи діагностики та лікування туберкульозу короткотривалими схемами із застосуванням інноваційних препаратів.

Джерело  інформації.

Сімейний лікар — це ваш головний медичний помічник. Він допоможе контролювати здоров’я, вчасно виявити захворювання та запобігти серйозним проблемам. 

Підписавши декларацію з лікарем, ви отримуєте право на безоплатні медичні послуги. 

Які послуги у сімейного лікаря безоплатні? 

Ваш сімейний лікар може: 

1. Проводити медичні огляди. 
2. Призначати аналізи та діагностику: загальний аналіз крові, аналіз крові на рівень холестерину, глюкози, загальний аналіз сечі, швидкі тести на вагітність, тропонін, ВІЛ, вірусні гепатити В і С. 
3. Проведення інструментальних обстежень: електрокардіографія, пікфлоуметрія, отоскопія, офтальмоскопія, камертональні тести, а також вимірювання гостроти зору. 
4. Лікувати поширені хвороби, травми та отруєння. 
5. Спостерігати за хронічними захворюваннями та коригувати лікування. 
6. Надавати невідкладну допомогу. 
7. Направляти до лікарів-спеціалістів за потреби. 
8. Робити щеплення та інші профілактичні процедури. 
9. Вести неускладнену вагітність. 
10. Контролювати здоров’я дітей. 
11. Призначати ліки, зокрема за програмою “Доступні ліки”.
12. Виписувати довідки. 

Які обстеження вам гарантовані за віком? 

Крім основних послуг, сімейний лікар направляє на безоплатні профілактичні 

обстеження: 

1. Гіпертонія (від 40 років) — кожні 2 роки, за факторами ризику (куріння, зайва вага) — щорічно. 
2. Цукровий діабет (від 45 років) — раз на рік. 
3. Рак молочної залози (жінки 50–69 років) — мамографія раз на 2 роки, за факторами ризику — з 40 років. 
4. Колоректальний рак (50–75 років) — обстеження раз на 2 роки, за факторами ризику -щорічно. 
5. Рак простати (чоловіки 50+) — раз на 2 роки; за спадковими факторами — щорічно з 40–45 років. 
6. Туберкульоз (за групами ризику) — щорічно. 

Якщо лікар рекомендує пройти скринінг — не відкладайте. 

Чому важливо відвідувати лікаря щороку? 

Навіть якщо вас нічого не турбує, профілактичний огляд допоможе виявити приховані загрози для здоров’я. 

1. Оновлюйте дані у лікаря (телефон, адресу), щоб залишатися на зв’язку. 
2. Дотримуйтеся календаря щеплень: дорослі мають вакцинуватися від дифтерії та правця кожні 10 років. 
3. Приділіть час собі — регулярна перевірка здоров’я може запобігти розвитку хронічних захворювань. 

Ваш лікар завжди поруч, але найкращий спосіб подбати про себе — не ігнорувати профілактику!

Люди, у яких діагностували туберкульоз, можуть лікуватись стаціонарно в медичному закладі або амбулаторно, тобто вдома під контролем лікаря. У більшості випадків люди з туберкульозом лікуються амбулаторно з першого дня захворювань. Це ефективно і безпечно для навколишніх, якщо так визначив лікар. Діагностика та лікування туберкульозу входить до програми медичних гарантій та є безоплатною для пацієнтів.

Наразі Туберкульоз — повністю виліковний. В усіх регіонах України доступні сучасні препарати для лікування ТБ. Завдяки інноваційним лікам тривалість лікування скоротилася і для чутливого туберкульозу становить 4–6 місяців, а для лікарсько-стійкої форми — переважно 6–9 місяців. Профілактичне лікування здійснюється згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ. Його можна пройти за 1 або 3 місяці, а захист зберігається понад 10 років. Головне — дотримуватися всіх призначень лікаря та не переривати курсу такого лікування.

В кожній області працюють регіональні фтизіопульмонологічні центри (перелік протитуберкульозних закладів — за посиланням).

Лікування туберкульозу призначають фтизіатри — вони підбирають оптимальну схему прийому препаратів, враховуючи результати обстежень, вік, супутні захворювання тощо. Водночас сімейний лікар відіграє ключову роль у веденні людини з ТБ: контролює дотримання режиму лікування та слідкує за самопочуттям. Такий підхід забезпечує доступність медичної допомоги та робить лікування ефективнішим.

Що таке туберкульоз і як він передається

Туберкульоз — це інфекційна хвороба, викликана мікобактерією туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis). Туберкульоз може вражати всі органи й системи, крім волосся і нігтів, проте найчастіше вражає легені.

! Туберкульоз не передається через рукостискання, поцілунки, спільний посуд, їжу, воду або предмети побуту.
Основний шлях передачі — повітряний. Інфікування туберкульозом відбувається під час кашлю, чхання або розмови з людиною, яка хворіє на ТБ і виділяє мікобактерії. Ризик зараження залежить від тривалості та інтенсивності контакту, кількості бактерій, що потрапляють у дихальні шляхи здорової людини, а також від стану її імунної системи. Захворіти може будь-хто, незалежно від соціального статусу.

Рання діагностика та лікування ТБ 

Вчасне виявлення та лікування туберкульозу — запорука одужання. За наявності таких симптомів зверніться до сімейного лікаря чи фтизіатра:

• кашель, який триває довше ніж два тижні;
• температура тіла вище 37°C протягом тижня;
• задишка;
• біль у грудях;
• втрата апетиту й невмотивоване схуднення;
• постійна слабкість;
• нічна пітливість.

Законодавчі зміни:

У 2024 році в Україні набув чинності Закон «Про подолання туберкульозу», що змінив підхід до боротьби з хворобою — від протидії до повного подолання, залучивши до процесу не лише систему охорони здоров’я, а й інші міністерства, бізнес і громадськість.

До того ж було затверджено Операційний план заходів з реалізації у 2024-2026 роках Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року, а також Стратегію розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2024-2026 роки та план її реалізації, які передбачають розвиток протитуберкульозної служби та покращення доступу до профілактики, діагностики й лікування.

Об’єднання протитуберкульозних закладів із багатопрофільними лікарнями чи іншими закладами охорони здоров’я посилило їхню спроможність і доступ населення до сучасного обладнання та вузькопрофільних фахівців. У кожній області, зокрема й на прифронтових територіях, діють фтизіопульмонологічні центри.

Серед важливих напрацювань — розширення можливостей амбулаторного лікування. Госпіталізація необхідна лише за наявності чітких показань, у всіх інших випадках люди з ТБ лікуються амбулаторно, зберігаючи можливість працювати, навчатися та вести звичний спосіб життя. І це абсолютно безпечно для оточення, оскільки лікування унеможливлює інфікування інших людей. В Україні близько 70% людей з туберкульозом вже з першого дня лікуються без госпіталізації.